Головна Акції та події Українське коровай-сузір'я Публікації На щасливий шлюб – весільний хліб до пари

На щасливий шлюб – весільний хліб до пари

Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Я не особливо вірю у збіги і випадковості. Тому під час перебування у с. П’ятидні, коли цікавилася місцевими коровайницями, і декілька різних людей, ніби зговорившись, назвали ім’я Наталії Губерук, вирішила, що обов’язково знайду цю жінку, аби запросити її стати учасницею фестивалю національної культури “Українське коровай-сузір’я – 2009”, який цьогоріч вдруге відбудеться у Володимирі.

Ми зустрілися на одному з об’єктів ТзОВ “П’ятидні”, де трудиться Наталія Юріївна. Жінка дещо здивувалася, дізнавшись про мету мого візиту. Такі люди, як моя нова знайома, не люблять виставляти себе напоказ, а навпаки – поводяться скромно і тихо. Вони нагадують повний колос, який, на відміну від пустого, схиляється додолу. А варто придивитися уважніше, поговорити – і перед тобою починає розкриватися і виблискувати яскравими барвами все багатство їхньої душі.

З яким захопленням Наталія Юріївна розповідала про своє рідне село у Сокальському районі Львівської області, яке має дещо несподівану назву – Княже! Виявляється, у зв’язку із цим існує легенда, що колись давно через дану місцину проїжджала якась княгиня і на певний час зробила тут зупинку. А місцеві мешканці таким чином увіковічили цю подію.

У селі з діда-прадіда шанували українські національні традиції, і Наталочка з дитинства цікавилася і запам’ятовувала ті обряди, яких завжди дотримувалися батьки, рідні і знайомі. Щодо короваєпечіння, то на Львівщині не прийнято пекти і нести на весілля один коровай. Їх обов’язково має бути два – до пари, щоб майбутня родина була міцною і подружжя не розлучалося.

На відміну від волинських сільських традицій, там у якості прикрас не використовують галузок. Натомість, кожна господиня намагається вигадати щось своє, оригінальне і неповторне. У хід іде все: і різноманітні креми, і помадки, і солодка мастика, і зефір, і кольоровий папір, і зелені гілочки аспарагусу, і навіть фігурки наречених.

Доля розпорядилася так, що Наталія Юріївна жила у Княжому до власного весілля. Потім розпочалося кочове життя, адже вийшла заміж за військовослужбовця. Було це двадцять шість років тому. Нині Микола Васильович, коханий чоловік моєї співрозмовниці, - військовий пенсіонер. Після виходу на заслужений відпочинок родина переїхала у його рідні П’ятидні. А життя на новому місці диктувало свої закони.

-Коли десять років тому потрібно було готуватися до весілля чоловікової похресниці і, згідно традиції, нести свій коровай, я почала цікавитися рецептами і консультуватися у всіх знайомих, бо ніколи раніше весільного хлібу пекти не доводилося, - пригадує Наталія Юріївна. – Намагалася бути хорошою ученицею, дуже старалася, і коровай вдався. Яка це була радість!

Жінка каже, що віднині користується тільки одним, перевіреним рецептом. Тісто виходить смачне, пухнасте і дуже нагадує паску. Тож навіщо експериментувати?! І жодного разу ще не траплялося такого, щоб коровай вийшов не такий, як треба. А всі подружні пари, кому носила свій весільний хліб Наталія Юріївна, живуть щасливо. От і не вір після цього прикметі!

Цікавлюся, може, у майстрині є якісь свої, особливі секрети випічки, щоб вироби виходили вдалими. І дізнаюся, що перш ніж стати до роботи, треба помолитися. А коли збираються хазяйки у хаті нареченої чи нареченого, мати, господиня дому, має усіх благословити. У цьому, на думку моєї співрозмовниці, і криються усі премудрості удачі. Також велике значення має й те, яка використовується піч. Наталія Юріївна каже, що після переїзду у село зробили вдома справжню, під дрова, за львівським зразком. Вона зручна тим, що господині не доводиться низько нахилятися, щоб ставити чи виймати випічку.

Помітила, що під час нашої розмови обличчя моєї героїні не полишала м’яка приємна усмішка, і я не могла не поцікавитися, чи вважає Наталія Юріївна себе щасливою людиною. І вона із впевненістю відповіла, що так.

Моя співрозмовниця – мама двох дорослих дітей. Старша дочка Юлія вже заміжня, живе і працює у Володимирі, а син Дмитро – студент Одеської академії холодильного устаткування. Відчувається, що жінка пишається своїми дітьми, що їй комфортно живеться серед рідних людей. Вона реалізувала себе у житті. Її люблять і поважають, а вона відповідає взаємністю. Може, в цьому і полягає рецепт щастя?

 

Авторизація

Люстрація

Останні новини


АКТУАЛЬНО

Зверніть увагу!
Читайте нашу газету! Може знайдете в ній загублену річ? 

ТУТ

Опитування

В.о. президента Турчинов пропонує провести одночасно з виборами президента референдум - щодо унітарного чи федеративного устрою України. Ви підтримуєте цю ідею?
 

Статистика сайту

Користувачів : 1751

«Добрі вісті, коли запрошують їсти»

Зараз на сайті

Реклама



Найбільше читають про

Інформери

Погода в Луцьку Курс долара


korovay_ban.png

Контактна інформація

Звертайтесь за адресами: м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 56 м. Нововолинськ, вул. Нововолинська, 64/16
Контактний телефон редакції: 03342 3-81-31
Мобільний телефон редакції: 063 313-83-08
Контактный телефон (Нововолинськ): 03344 44-8-66