Віктор Семенюк: «Від такого півня кури краще несуться»

Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Луцький коваль Віктор Семенюк накував за останні роки понад шістдесят скульптур – тепер можна відкривати у місті диво-зоопарк чи поляну казок. Усі його образи-персонажі, виготовлені з допомогою молота і зубила, сприймаються як живі. Вони входять у моду, перетворившись на художнє явище. Викує майстер птаха – здається, от-от злетить; викує звіра – здається, от-от побіжить; викує рибу – здається, от-от попливе… Його вироби експонувалися у Київській Лаврі, польському місті Хелмі, луцькому замку Любарта.


У Луцьку крутіші півні, ніж у Донецьку
Таких робіт мені ще не доводилося бачити... Віктор Семенюк відтворює у металі усе, що росте, ходить, літає, повзає, плаває. Особливу естетичну насолоду він отримує, коли працює над скульптурами птахів. Чому?
Річ у тому, що у чоловіка розбурхала амбіції телепередача про кузню відомого донецького мільярдера Рината Ахметова «Гефест». Автор дуже детально розповідав про те, як дизайнер, художник, коваль та фарбувальник створювали металевого півня. Робота була незвична, тому їх відразу зробили героями.
«Донецький півень не такий вже і крутий, – подумав Віктор Семенюк, побачивши по телевізору роботу ахметівських спеціалістів. – Для Луцька треба зробити крутішого, щоб щастило…».
Коваль не став кликати на допомогу новомодних посередників. Поставив собі за мету викувати півня, який виспівував під вікном батьківської оселі. Створював скульптуру два тижні, по кілька годин випилював кожну пір’їнку. Півень вийшов як справжній: груди колесом, шия вигнута, дзьоб відкритий, радісні очі…
Наш земляк, академік, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Микола Жулинський довго дивився на цього птаха на виставці, протирав окуляри і знову дивився, бо не міг повірити, що можна щось подібне змайструвати з металу. Ото дивина! А тоді заходився телефонувати в адміністрацію Президента України, міністерство культури та туризму, щоб розповісти, що півень у Луцьку крутіший, ніж у Донецьку. Микола Жулинський купив цю роботу, написав у книзі відгуків: «Дивлюся на півня і тішуся. Чудова робота. Блискуче...».
Віктор відразу зметикував: прийшла удача! Набивши руку, він змайстрував ще одну скульптуру півня – масштабнішу і більш складнішу. Її також придбав Микола Жулинський – цю роботу він подарував Віктору Ющенку. Невдовзі ковалеві довелося знову братися за відтворення образу домашнього птаха. Місцеві бізнесмени замовляли його для своїх осель. Справжнім великосвітським шиком вважається зображення півня на даху будинку. Одному з птахів Віктор навіть чоботи справив. Він мене переконував, що «від такої роботи кури краще несуться...»
– Я вже зробив п’ять півнів, чотири з яких пішли до людей, – розповів він. – Нині виготовляю шостого. Одного півня спеціально тримаю у кузні. Він увічнює композицію, безтурботно співаючи на паркані з верболозу, над яким квітує соняшник. Сприймається як символ порядку та ладу. Ця робота спонукає мене відчувати щось куди більше, ніж фольклорні знаки.
Найдовше майстрував дракона з трьома головами
За давньогрецькою легендою, бог вогню і покровитель художньо-ремісничої творчості Гефест навчав людей ковальству. В його кузні кувалися Зевсові громи та блискавиці, створювалась Ахіллова зброя, щит Енея...
Віктора Семенюка не приваблюють «воєнізовані» атрибути. Митці-художники впродовж всього життя невтомно «полюють» на настрій, а він творить його легко і невимушено, як сама природа. До речі, приніс у кузню комп’ютер і знаходить в Інтернеті описи необхідних предметів.
Коваль першим серед колег навчився виготовляти скульптури лелек. Ними також цікавляться українські політики. Один із них виявив бажання придбати лелеку з жабою у дзьобі. Коваль блискуче виконав завдання. Політик повіз роботу у Київ.
– Мої руки аж чешуться, так хочеться зробити композицію з лелек, – глибоко зітхнув Віктор Семенюк. – Отак і викую: густе плетиво дерев, гніздо з п’ятьма птахами – двома дорослими і трьома дитинчатами. І запропоную його встановити в місті. У дитинстві мені довелося переносити лелече гніздо з покрівлі будинку на спеціальну підставку у посадці над Стиром. Щороку птахи поверталися на гніздування у те місце. Весною вони завжди кружляли наді мною, немов засвідчували свою вдячність.
У колекції коваля – одуд, ворона, папуга Гоша, орел з рибиною, пихатий індик, грошове дерево. Царівну-жабу він виготовив на замовлення міністерства молоді та спорту України. З метровою Жабою, що передушила заздрістю півсвіту, Віктор їздив на святкування дня Львова. Цей персонаж там «відірвали з руками та ногами».
Нині у Волинському технікумі харчових технологій працює постійно діюча виставка майстра. Викликають захват у відвідувачів скульптури чорного орла з розправленими крилами, собаки, голови дракона. Приголомшує бджола, яка у кожній лапці тримає по відерцю монет, а також мураха, яка сидить на табуретці й читає газету «Волинь». А ось шикарний триголовий Змій Горинич з бездоганною відполірованою лускою. Він наче промовляє: «Я та людина – друзі віковічні»!
– Цю скульптуру я робив найдовше, – каже Віктор. – Десь до місяця йшло на монтування однієї голови. Коли кував собаку, переймався, чи зумію  відтворити шерсть. Навіть зробив кілька зразків її. У художньому відношенні це досить складна робота. Собака важить приблизно сто кілограмів. Орел вдвічі важчий. Ледве вчотирьох його піднімаємо. Майже три тисячі деталей довелося вирубати, висікти кожну пір’їну. Що слугувало мені натурою? Малюнки зі шкільного підручника з зоології та дитячої книжки про драконів. Розглядаючи ілюстрації, прикидав, яких розмірів мають бути риби, птахи, звірі. Скульптура народжується спочатку в уяві, а потім вже «переноситься» на метал. У мене з художньої освіти – тільки уроки малювання в школі.
За якусь мить коваль додав:
– За короткий час я використав на виготовлення виробів понад триста погонних метрів кругляка. Метал ріжу на смужки, наношу «гарячі» насічки зубилом – з кожною деталлю проробляю кілька операцій, щоб вона набрала необхідну форму, а потім ще додатково підганяю, коли кріплю на каркас тварини.
Останнім часом майстер усе частіше звертається до біблійних сюжетів як до джерела духовної істини. Він виготовив композиції «Янгол, який вилупився з яйця», «Усікновіння голови Івана Предтечі» (на гострому мечі покоїться голова святого).  Мріє відтворити у металі всіх апостолів.
Романтичний настрій і затишок навіюють «вирощені» за допомогою  технології художнього кування лілії, нарциси, тюльпани... Вони віддано зазирають людині в очі, по-чаклунському змінюють кольори. Троянда, яку коваль оживив у металі, наснилася йому. Та що та одна троянда?! Віктор може показати вже викутий із металу цілісінький кошик із квітами...
Так, діймала допит-ливість: а які квіти дарує Віктор своїй дружині?!
– Живі! – сказав він. – Дружина – це моя муза.

 

Авторизація

Люстрація

Останні новини


АКТУАЛЬНО

Зверніть увагу!
Читайте нашу газету! Може знайдете в ній загублену річ? 

ТУТ

Опитування

В.о. президента Турчинов пропонує провести одночасно з виборами президента референдум - щодо унітарного чи федеративного устрою України. Ви підтримуєте цю ідею?
 

Статистика сайту

Користувачів : 1751

«Добрі вісті, коли запрошують їсти»

Зараз на сайті

Реклама



Найбільше читають про

Інформери

Погода в Луцьку Курс долара


korovay_ban.png

Контактна інформація

Звертайтесь за адресами: м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 56 м. Нововолинськ, вул. Нововолинська, 64/16
Контактний телефон редакції: 03342 3-81-31
Мобільний телефон редакції: 063 313-83-08
Контактный телефон (Нововолинськ): 03344 44-8-66