Лист Катерини Павлюк

Рейтинг Користувача: / 9
НайгіршеНайкраще 

Редакції газети «Місто вечірнє»


Прочитавши статтю у вашій газеті №3 від 19.01.2012 р. «Збаламучений міськгаз або Де Закреві шукати правди» кореспондента Кристини Павлюк, до речі моєї однофамільці. Я була шокована тією брехнею, і не тільки я, але й працівники міськгазу, які обурювалися, де вона однобоко висвітлила В. Закреву, як дбайливого керівника, такого біленького-пушистого зайчика, якого, нібито, несправедливо образили.
Що йому шукати? Для чого? Він все заслужив, те що є, він того вартий! Як йому не соромно брехати, що його звинувачують у викошуванні трави біля відомчого будинку, приміщення товариства. Це у робочий час працівники міськгазу, як раби, косили траву біля його будинку, де він проживає. Крім того працівники у робочий час робили в нього ремонт. Незаконно своїм родичам надавав премії, но не простому смертному працівнику, тим він навпаки знімав, не дивився, що мала зарплата і є сім’я. Наше місто не велике і все всі про кожного знають.


Закрева закінчив лісний технікум, працював на керівній посаді у лісгоспі, який довів до банкрутства, там люди були щасливі, що його здихалися. У 1994 р. заочно закінчив Луцький індустріальний інститут за спеціальністю інженер-механік сільськогосподарських машин і за тією спеціальністю жодного дня не працював. Даний інститут не давав йому права займати посаду начальника у газовій сфері, адже він не фахівець, у цій галузі є профільні учбові заклади. 
Я 28 років пропрацювала у міськгазі від слюсаря по ремонту газової апаратури до майстра дільниці, маю освіту техніка газового господарства, була членом профкому.
Я добре знаю, як В. Закрева зловживав службовим становищем, як за перші 3 роки звільнив 50 кваліфікованих працівників з газовою освітою, таких як: Лись Олександр (рідний брат зятя) який закінчив Ів. Франківський університет нафти і газу, робочий стаж у даній галузі на цей час мав 10 років.
Рубанова М. Д. – закінчила Львівський політехнічний інститут, спеціальність тепло-газопостачання і вентиляція, в міськгазі пропрацювала 10 років проектантом. Звільнив їх, бо вбачав їх своїми конкурентами. Поки вони працювали боявся йти у відпустку. Спеціалістів звільняв, а на їх місце влаштовував свою родину.
Свого зятя Лися Миколу, який закінчив міліцейське училище, влаштував майстром обліку газу, а на цій посаді повинна бути людина із відповідною освітою – технік газового господарства. Дружину Закреву Людмилу, поставив завідувати архівом, як такої посади не було, то вона рахувалася слюсарем-обхідником, за неї працювали інші працівники, а вона сиділа за столом і керувала.
Сина Олександра – Закрева влаштував комірником і одночасно заправником машин бензином зі ставкою1,5. Лапочку-дочку Олену, бухгалтером по нарахуванню заробітної плати працівникам.
Ось як Закрева піклувався про своїх працівників.
Попередній начальник Міськгазу Кондисюк Микола Сергійович розбудовував міськгаз, старався зробити комфорт для своїх працівників на території міськгазу насадив фруктові дерева, зробив сад, щоб працівники мали можливість з’їсти яблуко, чи грушку, зробив кімнату для приготування чи підігріву їжі, адже аварійна служба працює 12 годин, для водіїв і слюсарів цієї служби зробив окрему кімнату для відпочинку, адже вони працюють вночі, а також придбав телевізор, щоб мали можливість у перервах між виконанням аварійних заявок подивитися новини, адже все це передбачено положенням – книга В.А. Багдасарова «Аварийная служба городского газового хазяйства».
Але коли в міськгаз прийшов В. Закрева – він все це знищив. Сад викорчував, і це лісник за професією, який повинен любити природу, дерева; заборонив не тільки приготовляти, але навіть розігрівати їжу, електрочайники доводилося ховати, щоб він не побачив, а працівникам, що працюють 12 годин довелося харчуватися у сухом’ятку, від цього працівники хворіють на виразку шлунку.
У водіїв і слюсарів аварійної служби забрали кімнату відпочинку під кабінети, телевізор сховали у шкафу, щоб не дивилися, а водіям і слюсарям аварійної служби, замість відпочинку наказав у нічний час ходити по території охороняти.
Закрева глумився над працівниками, на першому плані у нього було косіння трави щотижня , кожени день мусили збирати недокурки, лише на останньому – безперебійне, безаварійне газопостачання.
Закрева вважав себе власником міськгазу, з працівниками поводився грубо, як з рабами, одержував насолоду від того, що всі тряслися і боялися його. Всіх вважав «злодіями», як він казав «ворюги». Всі добре знають працівники міськгазу, як Закрева випихав із адмінбудинку міськгазу колишнього начальника Кондисюка М.С. А ще перед виходом на пенсію Закрева хотів звільнити по ст. 40 п.3 ветерана міськгазу, якому до пенсії залишалося два роки, майстра-спеціаліста, який знає всі газові мережі, газорозподільчі пункти, засувки, у якого в трудовій книжці тільки один запис «прийнятий на роботу» і тільки завдяки втручанню обласного керівництва було не допущено це звільнення. А техніку Матушевській В.А, Закрева не дав 2 дні допрацювати, щоб закрити цілий рік. Хіба це по-людськи? Він тепер на пенсії і хоче ще працювати, вірніше царювати. А тепер розповім про себе.
Я працювала техніком (диспетчером) аварійно-диспетчерської служби. Закрева захотів на моє місце влаштувати свою дружину (а коли не вийшло, то влаштував її зав. архівом).
Наказав Токовому П.П. – назначеному ним же головою профкому, а Токовий П. майстру Войтовичу О., щоб той сфабрикував на мене доповідну, про існування якої я не знала і на підставі сфабрикованої доповідної 12 липня 2005 року (свято Петра і Павла) Закрева видає наказ №100 про оголошення мені догани.
19 серпня 2005 р. (свято Спаса) Закрева знову видає наказ №61к про моє звільнення по ст. 40 п. 3.
Мені до пенсії залишалося 2,5 роки на утриманні був син-студент. Ви, знаєте, що мені довелося пережити, який сором перед дітьми, внуками, знайомими. Весь час одержувала подяки, грамоти, подарунки за свою працю, а тут такий позор! Скільки я виплакала сліз, думала не переживу цього. Мені довелося через суд доводити свою невинність. Це все добре знають працівники міськгазу, які підтримували, звонили і які раділи за мене, коли судом я була поновлена на роботі, мені було виплачено 2,5 тисячі за вимушений прогул, шкода лише, що не з власної кишені Закреви, а міськгазу. Але Закрева ніяк не міг заспокоїтися, він подавав апеляційну, касаційну скарги, але все програв, я виграла. Закрева мстив мені, зате що він програв, і хотів любим шляхом мене звільнити щоб я пішла на пенсію не з міськгазу. Я була на лікарняному хворіла і коли я вийшла з лікарняного він наказав Войтовичу О. не допускати мене до роботи, що нібито я не попередила його, що виходжу із лікарняного на роботу. Таким чином він хотів мені зробити штучний прогул. Це була б підстава на звільнення вдруге по ст. 40 Трудового кодексу. Я вимушена була піти у декретну відпустку по догляду за внуком на 2 роки, щоб дотягнути до пенсійного віку щоб з роботи піти на пенсію. А дочка вийшла на роботу. Крім того, Закрева дійшов до такої підлості, що робив запит на роботу дочки, чи дійсно вона там працює і чи дійсно вийшла з декрету на роботу. Всі свої гріхи Закрева робив у святкові дні на Петра і Павла, на Спаса.
Ви знаєте є така притча: «Бог сказал: бойся слез обиженного тобой человека, он сос лезами придет ко мне и я ему помогу. А тебе?..»
А ось тепер бумерангом усе повернулося проти нього, як він робив людям, так сталося з ним.
Я би хотіла глянути йому в очі і запитати: «Ну як добре бути ізгоєм?» Але в нього зовсім інша ситуація. Він на пенсії, не то що мені треба було 2,5 років доробляти, годувати сина. Що тобі чоловіче треба? Лежи на дивані, дивись телевізор, бав онуків. Так ні. Людина привикла робити пакості, гризти, принижувати людей. Після того всього що він наробив, хіба люди, працівники схочуть з ним спілкуватися, про що з ним розмовляти? Працівники міськгазу раді, що позбулися тирана, це 10 років кошмару – як страшний сон. Часто згадують працівники попереднього начальника Кондисюка М.С. і теперішнього нового начальника Бомазюка О.П.
При Кондисюку М.С. управління міськгазу відзначало 30 річчя, при Бомазюку О.П. 45 років відзначали, запрошували пенсіонерів, ветеранів, всім дали по 100 гривень. При керівництві Закреви було 35-40 років міськгазу, але він цих дат навіть не згадував, не мав часу, все траву косив, звільняв працівників не до того було.
З приходом нового начальника Бомазюка Олега Петровича змінилася атмосфера у колективі, він кожного вислухає, допоможе, розмовляє ветеранами-пенсіонерами, від нього йде позитивний заряд, він добродушний, енергійний. Ще й року немає як він на цій посаді, а все зробив стільки, що Закрева за 10 років не зробив. І працівники міськгазу Закреву не сприймають, він пихатий, не вміє працювати з людьми. Подивіться, як він відноситься до вищестоящого керівництва, це вони повинні приїхати до нього і просити його зайняти посаду, то як він відноситься тоді до простого працівника?
Я впевнена, що Закрева апеляційний суд програє, так вирішив останній раз всьому колективу міськгазу плюнути в душу за допомогою кореспондента Кристини Павлюк. І на останок хочу порадити Закреві: йди чоловіче на пенсію і не позор своїх дітей та онуків. Досить того цирку що ти показав, досить судів, і не забувай, що крім громадського суду, ще є і божий суд – за скоєне прийдеться відповідати.
А в міськгазі працівники мають одного начальника – Бомазюка О.П, і цирку більше не буде.
Вимагаю, редактору газети «Місто вечірнє» надрукувати мій лист у вашій газеті у повному обсязі, корегування повинно бути погоджене зі мною, щоб не було змінено по суті змісту листа. Копія листа є у мене.
                                          

                                   23 січня 2012 р.                                               Павлюк Катерина.

   P.S Від редакції: лист не зазнав жодної коректури. Орфографія та стиль листа повністю відповідають письмовому оригіналу.
 

 

Авторизація

Люстрація

Останні новини


АКТУАЛЬНО

Зверніть увагу!
Читайте нашу газету! Може знайдете в ній загублену річ? 

ТУТ

Опитування

В.о. президента Турчинов пропонує провести одночасно з виборами президента референдум - щодо унітарного чи федеративного устрою України. Ви підтримуєте цю ідею?
 

Статистика сайту

Користувачів : 1751

«Добрі вісті, коли запрошують їсти»

Зараз на сайті

Реклама



Найбільше читають про

Інформери

Погода в Луцьку Курс долара


korovay_ban.png

Контактна інформація

Звертайтесь за адресами: м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 56 м. Нововолинськ, вул. Нововолинська, 64/16
Контактний телефон редакції: 03342 3-81-31
Мобільний телефон редакції: 063 313-83-08
Контактный телефон (Нововолинськ): 03344 44-8-66