Головна Події і факти Є щастя в родині, коли в ній печуть коровай!

Є щастя в родині, коли в ній печуть коровай!

Рейтинг Користувача: / 1
НайгіршеНайкраще 

На сцені – переможці конкурсу, фольклорний колектив с. Гута О 13-ій годині першого дня свята на сцену районного будинку культури було запрошено міського голову Петра Саганюка, голову райдержадміністрації Валентина Скубу, голову районної ради Андрія Оніщука, начальника обласного управління культури і туризму Марію Назаревич. Вони привітали учасників фестивалю, гостей і місцевих жителів зі святом українських звичаїв та обрядів, висловили вдячність за те, що не забуваємо берегти нашу минувшину і сьогодення. Побажали майстриням-коровайницям гарного настрою, доброго здоров’я і Божого благословення, а також  висловили надію, що славні наші традиції і чудовий наш край будуть описані й оспівані у віршах і піснях.

Переглянути фотоголерею

 Гала-концерт

На 17 годину до районного будинку культури з різних куточків міста сходилися його мешканці, щоб потрапити на заключний гала-концерт фестивалю «Коровай-сузір’я – 2010».

  Нехай вам це вміння знадобиться.За порогом їх зустрічали поважні і строгі охоронці – вусаті й гарні, чудові витвори  людських рук – дідухи. Після зустрічі з ними і захоплених «ахів» та «охів» гість потрапляв у фойє будинку культури, а звідти – майже в обійми чарівної шинкарочки і шинкаря. Вони були найкращими шинкарями у світі, бо пригощали горілочкою, варениками, салом усіх бажаючих «на дурняка»! А задарма, кажуть, і хрін солодкий, тому біля корчми частувальники не переводилися.
А далі – пречудові картини художників, які брали участь у пленері, вироби з соломки, дитячі  малюнки. А... рушники! Які там були вишиті рушники! Їх красу не передати словами! А солом’яні ляльки, картини! Дорогенькі мої, це все треба було бачити, насолоду отримуєш надзвичайну! А ще, окрім цього, виставка короваїв, один за другого кращий!
А тим часом на сцені зазвучали мелодії фестивалю «Коровай-сузір’я», розпочався гала-концерт літературно-музичною композицією, а згодом на сцену запросили голову райдержадміністрації Валентина Скубу, голову районної ради Андрія Оніщука, професора інституту культурної антропології Віктора Давидюка. Вони звернулися до присутніх з вітальними словами.
Далі ведучі запросили на сцену переможців фольклорного свята – гурт «Приданки» с.Гута Буровенська Камінь-Каширського району, які показали глядачам  гарний обряд перевезення молодої до свекрухи.
Потім очільники району розпочали урочисте нагородження головних винуватців торжества – коровайниць. Нагороди отримали: Тетяна Палійчук  (с.Верба), Наталія Гонтарук (с.Зимне), Катерина Бутулай (с.Березовичі), Віталіна Жумірук (м.Володимир-Волинський), Тамара Вітрук (с.Красностав), Лідія Занько (с.Заріччя), Катерина Орган (с.Ласків), Світлана Адамович (с.Стенжаричі), Наталія Петровська (с.Галинівка), Людмила Проць (с.Хотячів), Лариса Савюк (с.Новосілки), Євгенія Семенюк (с.Микитичі), Тетяна Туровчук (с.Зоря), Валентина Федорук (с.Володимирівка), Любов Франчук  (с. Амбуків), Валентина Ярош (с.Хмелівка).
Ну а далі розпочалася справжня святкова феєрія! На сцену один за одним виходили талановиті митці: вокальний колектив «Акорд», народний артист України Василь Чепелюк, дует Ольги і Наталії Давиденко, танцювальний ансамбль «Дружба», дует «Вишиванка», ансамбль «Барви Волині», солістка ансамблю Збройних сил України, наша землячка Оксана Козунь. Несподіваним яскравим відкриттям для володимир-волинців став неймовірно талановитий солов’їний спів Зоряни Нестерук з Луцька, на Волині росте друга, а ще, може, й краща виконавиця, ніж народна артистка України Ніна Матвієнко. Наша публіка була шокована, в хорошому розумінні цього слова, особливо акапельним виконанням пісень юною співачкою. Усіх митців сцени тепло вітали глядачі, вигуки «Браво!» не стихали у залі.
Коли прозвучали останні акорди фестивалю «Коровай-сузір’я – 2010», у фойє районного будинку культури для присутніх на святі розділили коровай. Якщо комусь не вистачило, не ображайтеся… До наступного фестивалю!

Нитки і клей оживають у букетах
 Вкладати душу, тепло рук і щирість серця у квіти вчили студенток педагогічного коледжу під час майстер-класу відомі коровайниці Володимир-Волинського району Надія Кравчук та Любов Франчук.

Папір кольоровий, гофрований, нитки, ножиці, клей і пара рук перетворять цей набір предметів на вражаючу окрасу весільного короваю. А поки дівочі пальці невпевнено витискали пелюстки, майстрині розповідали про свій досвід. Обидві печуть короваї, кажуть, що це дозволяється робити тільки щасливій у шлюбі жінці, а, замішуючи тісто, не можна навіть сваритися. Ще для пишного й запашного короваю потрібно зо тридцять домашніх яєць та піч на дровах. «Можна й у духовці, - сміється Надія Михайлівна, - але справжній коровай мусить випікатися в печі. Шкода, та не всі того дотримуються – байдужіють до традицій народних. Була ось на весіллі недавно – з усіх короваїв тільки два домашні, решта – куплені».
Надія Михайлівна випікає короваї тільки для родини. Перший замісила двадцять шість років тому для племінниці: за браком часу заклопотана тітка вирішувала інші питання, тому до тіста взялася Надя, раз по раз бігаючи у сусідську хату питати поради. Так і повелося – як тільки у родині планується весілля, Надії Михайлівні несуть борошно, молоко та яйця: інгредієнти для весільного хліба, вона ж бо грошей за роботу взагалі не бере, а короваї  вдаються на славу, ще й прикрасить як треба.
Ось і зараз: «Вирізаємо пелюсточку, отут намотуємо нитку і змащуємо клеєм, тепер відрізаємо, кладемо на хустинку, притискаємо долонею і отак тягнемо, отак». Її пальці пурхають, наче метелики, навколо звичного діла, тут щось намотала, відрізала, зав’язала, все кусочками, клаптиками. Мить – і пальці-метелики спинилися спочити на букетику рожевих квітів. А ті, паперові,  живуть!

Славиться наш край майстрами
Україна - чи не єдина в світі держава, де проживає найбільше талановитих творців і умільців. Талановитих у всьому - музиці, народних ремеслах, обрядах та звичаях, а ще – у випіканні пишних і рум’яних паляниць та короваїв.

Ще у фойє районного будинку культури гостей фестивалю дивувала, захоплювала і зачаровувала виставка заквітчаних снопів пшениці, жита і  вівса, які привезли сюди представники майже всіх сільських рад Володимир-Волинського району. Органічним доповненням стала виставка робіт народних умільців у «Славиться Волинь майстрами», на якій були представлені справжні шедеври художньої вишивки – неповторні узори на рушниках, картинах та іконах Світлани Піменової, Марії Ваврисевич, Галини та Світлани Махонюків, Галини Савіної, Віри Оніщук, Наталії Олещук та Зінаїди Борусевич. Сподобалися відвідувачам вироби з бісеру від Віри Котик і Олени Кандиби, картини з соломки від Олени Бабійчук та флористичні композиції Марії Шуляк. Не залишили нікого байдужими і гобелени Андрія та Галини Микит, а також увесь спектр народних промислів, які представили студенти педагогічного коледжу ім. Агатангела Кримського. Чого тут тільки не було! Різьба та випалювання з дерева, художній розпис скла, соломопластика, картини, причому, все це виконано з неперевершеним естетичним смаком і хистом. Шанувальники живопису подовгу простоювали біля художніх полотен, намальованих майстрами пензля з Володимира, Луцька, Нововолинська та Києва, а також біля стенду з дитячими малюнками на весільну і обрядову тематику.

«Стелися, доле, рушниками…»
Під такою назвою 1 жовтня, одразу після урочистого відкриття фестивалю, у районному будинку культури відбувся обласний огляд-конкурс фольклорних колективів.

У заході взяли участь вісім найкращих аматорських гуртів, що представляли різні райони нашої області. На майстерно вбраній сцені, яку прикрашав величезний рум’яний коровай, українські рушники, безліч квіткових композицій і звичайно емблема фестивалю, огляд-конкурс розпочав фольклорний колектив сел.Жовтневе (Нововолинськ), який налаштував присутніх на свято та весільний настрій виконанням весільних обрядових пісень. Фольклорний колектив с.Соснівка «Соснівочка» красиво, з молодечим запалом розіграв обряд обтанцьовування молодої. Своєю харизмою, високою майстерністю, динамічністю, професійною постановкою неабияк вразив глядачів фольклорний колектив с. Гута Буравенська Камінь-Каширського району, який яскраво, весело, з гумором ознайомив з місцевим обрядом перевезення молодої до свекрухи. Цих самодіяльних артистів змінило на сцені  тріо з Локачинського будинку культури, яке захопило чудовим співом коровайних весільних пісень і зачарувало чудово підібраними голосами та цікавою композицією. Також красиві обрядові   пісні, що співають на волинському Поліссі, виконав ансамбль народної музики Турійського районного будинку культури. Народний аматорський фольклорний колектив с.Перемиль «Перемильські переспіви» з Горохівського району у яскравих костюмах надзвичайно гарно відтворив на сцені ціле дійство весілля у національному стилі з парою молодят,  із великим короваєм, з народними традиціями благословення наречених батьками і поділу короваю та перепою з подарунками, кожен з яких символізує добре побажання. Не міг також не привернути уваги глядачів оригінальний обряд оспівування калачами у виконанні фольклорного колективу будинку культури с.Поповичі Ковельського району. І завершив конкурсну програму народний аматорський фольклорний колектив  «Джерело» із с.Красностав Володимир-Волинського району веселим обрядом викупу молодої.
 А поки професійне журі визначало переможців, глядачів розважали веселою запальною музикою троїсті музики із селища Турійськ та с.Овадне  Володимир-Волинського району. І вмить майданчик перед сценою перетворився на танцювальний: учасники концерту закружляли у вальсі.
 За результатами конкурсу, ІІІ місце посів фольклорний колектив БК с.Поповичі Ковельського району. ІІ місце розділили між собою тріо РБК смт Локачі та народний аматорський фольклорний колектив «Перемильські  переспіви» із с.Перемиль Горохівського району. А найкращим визнано фольклорний колектив «Приданки» с.Гута Буравенська  Камінь-Каширського району. Переможців нагородили грамотами та цінними подарунками, а решта учасників на згадку про яскраве дійство отримали дипломи.

Вони увібрали промені сонця, подих вітру і часточку душі своїх творців
Але найбільше захоплення і схвалення викликала у мешканців та гостей фестивалю виставка шедеврів пекарського мистецтва – короваїв.

Цього року вона була представлена в основному виробами майстринь хліба з Володимира-Волинського та району, але подивитися було на що – на огляд публіки свої вироби виставили більше 20-ти коровайниць, серед яких були короваї: «Велика родина – багатство України» Тамари Вітрук (с.Красностав), «Польове диво» і «Квіти кохання» Лідії Занько із Заріччя, «Лебедина вірність» Лариси Савюк з Новосілок, «Трояндовий кошик» Валентини Федорук (с.Володимирівка), «Благодать» Оксани Лукашук і «Ми гостей стрічаєм пишним короваєм» Валентини Ярош (Хмелівська с/р), «Весільні короваї» Людмили Троць (Хотячівська с/р), а також витвори рук Галини Стащук (с.Рогожани), Катерини Орган (с.Ласків), Любові Франчук, (с. Амбуків), Наталії Петровської (с.Свійчів), Євгенії Семенюк (с.Микитичі), короваї «Ніжність» Олени Єрамиченко з Володимир-Волинського хлібозаводу, працівників ТзОВ «П’ятид-ні» з Любомльщини і підприємства «Волиньградпродукт» з Ківерців.
За рішенням журі, найкращим визнано коровай «Світиться колосом поля рідний край» Тетяни Палійчук із с. Верба, а «Мелодії двох сердець» Наталії Гонтарук» (с.Зимне) – на другому місці. Короваї «Від роду до роду нема переводу» Віталіни Жумірук (м.Володимир-Волинський), «Перлина подружнього щастя» Лариси Стаднік із с.Бубнів та «Низький уклін вам і  материнське благословення» Катерини Бутулай, Надії Кравчук і Світлани Адамович з Березовичівської сільської ради – на третьому місці.

 «Хлібе, короваю, рости в край із краю…»

Суботній ранок у місті розпочався з ярмарку сільськогосподарської продукції, що проходив на площі Героїв. Цього разу традиційне свято торгівлі було особливим, адже, крім капусти, цибулі, картоплі, буряка, моркви та меду, які запасливі городяни жваво закуповували на зиму, величезним попитом користувалися хлібобулочні вироби, що представили у Володимирі підприємства-виробники, які приїхали на фестиваль з презентацією своєї духмяної продукції «Хлібе, короваю, рости в край із краю…»
Чого тут тільки не було! Найрізноманітніші сорти білого і чорного хліба на будь-який смак та булочки всіляких, здавалося б, зовсім неймовірних конфігурацій, що могли задовольнити найвибагливіші смаки, викликали неабиякий інтерес покупців. Майстерності пекарів, які створюють із борошна справжні витвори мистецтва і навіть шедеври, вкладають у них не лише професійні знання, вишуканий естетичний смак, безкраю фантазію, набуті з досвідом навички, а й душу, можна співати дифірамби.  А короваї, як завжди, були просто неперевершеними: один кращий за інший.
Виставки-розпродажі своїх виробів влаштували ВАТ «Володимир-Волинський хлібозавод», ТзОВ «Волиньзовнішторгхліб» (м.Луцьк), ТзОВ «Волиньзовнішторгхліб» ТМ «Кічкарівка» (м.Луцьк), ПП «Універсам» - Оваднівський хлібозавод, ТзОВ «Волиньагропродукт» (м.Ківерці), ПП «Бекерай» (м.Кременець), ТзОВ «П’ятидні» - Любомльський хлібозавод, а також міні-пекарня (с.Березовичі). Привезену продукцію із задоволенням розкуповували володимир-волинці і гості міста, тому представники даних підприємств залишилися дуже задоволеними.
Щирих слів вдячності заслуговують майстри кондитерського мистецтва Валентина Федорук (с.Овадне), Тетяна Захарко (м. Луцьк), Олена Зволякевич (м. Ківерці), Галина Геріян (с.Залужжя), Лідія Занько (с.Заріччя), Катерина Орган (с.Ласків), Марія Каліновська (с.Хмелівка), Алла Куницька та Надія Біднюк (с.П’ятидні) за чудові короваї, представлені на презентаціях та етнографічних майданчиках; Світлана Гушан та Світлана Василевська – за «Ріг достатку», справжній шедевр, що прикрасив виставку виробів Володимир-Волинського хлібозаводу; всі, хто  доклав зусиль, аби порадувати відвідувачів  ярмарку смачними та вишуканими хлібобулочними виробами.

Весільне подвір’я запрошувало святкувати
На центральній площі княжого міста цього сонячного осіннього дня розмістилося безліч етнографічних майданчиків, які усі разом представили грандіозне театралізоване вуличне дійство під назвою «Весільне подвір’я».

Кожен із наметів, що належали сільським радам району, перетворився на святково прикрашене в українському народному стилі міні-обійстя, з вишитими рушниками, з гілочками червоної калини, з етнографічним, а іноді навіть раритетним посудом, з букетами квітів і, звісно, обрядовим весільним хлібом – короваєм. На кожне таке подвір’я гостинно запрошували господарі  в українських національних строях. Самодіяльні артисти підготували для глядачів цікаві,  яскраві, веселі сценки, насичені  багатою інформацією про весільні народні обряди, як-то випікання короваю, підготовка до весілля, викуп молодої та багато інших. А як же на весіллі без обрядових пісень та веселих жартів?! Словом, погуляли чудово. І глядачі, і оргкомітет фестивалю щиро дякують фольклорним колективам, клубним працівникам, сільським головам, а також  Хобултівській, Ласківській, П’ятиднівській, Хмелівській, Бубнівській, Галинівській, Льотничівській, Хотячівській, Зарічанській, Лудинській, Білинській, Рогожанській, Зорянській, Зимнівській, Микитичівській, Красноставській, Стенжаричівській. Оваднівській сільським радам та Устилузькій міській за чудову підготовку, яскраві виступи та подароване задоволення.

«Хліб не той, що в полі, а той, що на прилавку»
Сказав на традиційній у рамках фестивалю «Коровай-сузір’я» зустрічі представників влади з виробниками та переробниками хліба директор місцевого комбінату хлібопродуктів Володимир Тишкун.
Мало засіяти поле якісним добірним зерном, виростити хороший урожай і вчасно його зібрати. Потрібно ще й зберегти це зерно, переробити його на якісне борошно, спекти з нього пишні хлібини і довезти їх до споживачів.
-Та хлібороби древньої володимирської землі успішно справилися зі своїм завданням і першими на Волині зібрали зернові, середня врожайність яких – 44 центнери з гектара, - ділилися з присутніми радістю голова районної ради Андрій Оніщук та його заступник Анатолій Верко.
Вони також зазначали, що в СГП «П’ятидні», яким керує депутат обласної ради Валерій Діброва, врожайність пшениці склала навіть по 60-70 ц/га. Всього по району зібрано майже 64 тисячі тонн зерна, в рахунок майбутнього врожаю планується засіяти 350 гектарів озимини. Найбільше на якість і родючість впливає сорт пшениці чи жита, його сприйнятливість до погодних умов, кислотності грунтів, вчасний посів, підживлювання мінеральними добривами і ряд інших факторів.
 -Найкращими сортами для волинських земель є сорти пшениці, які селекціонують у Миронівському інституті  пшениці, - продовжує думку колеги Валерій Діброва.
Досвідчений хлібороб зауважив, що не варто захоплюватися сортами зерна іноземної селекції, бо вони не завжди підходять для тутешніх земель та клімату. Він також наголосив на труднощах, які виникають у виробників хліба при використанні передових сортів через обділення науки державою та сучасну цінову політику, тобто – державне регулювання цін, яке заважає хліборобам отримувати прибуток від  результатів своєї праці.
Прояснити ситуацію спробував київський гість фестивалю – голова ради об'єднання хлібопекарських підприємств «Укрхлібпром» Олександр Васильченко, який вважає, що проблема існує через наявність політичної складової в питаннях ціноутворення, а також через дисбаланс між виробництвом та споживанням хліба (Україна виробляє понад 26 млн. тонн зерна, а споживає близько 6 млн. тонн).

Дійство вдалося, але варто розширити його територіальні межі

Така думка прозвучала на підсумковій прес-конференції організаторів за участю аграріїв, хлібопекарів, представників органів місцевого самоврядування, Ягодинської митниці, художників та журналістів, де підбивалися підсумки цьогорічного свята хліба. Участь у розмові взяли також і почесні гості дійства: генеральний директор об’єднання «Укрхлібпром» Олександр Васильченко та професор ВНУ Віктор Давидюк.
 Усім без винятку сподобалося свято, організоване у тисячолітньому Володимирі з ініціативи редакції тижневика «Місто вечірнє» при сприянні міської і районної влади та управління культури і туризму ОДА. Кожен виступаючий відмічав величезне значення подібних заходів для молодого  покоління, адже саме завдяки таким фестивалям зберігається і примножується духовна спадщина нашого народу, поповнюється золота скарбниця звичаїв і традицій наших пращурів. Усі бажали, щоб ця ідея знайшла підтримку не тільки на території одного району, а й усієї України, щоб ювілейний десятий фестиваль став міжнародним.
Все починалося з корови
Коровай походить від слова «корова», а українська традиція читати «Корону» під час викупу нареченої свій початок бере від мусульманського Корану, сури з якого проголошують, навчаючи правильної поведінки молоду дружину, коли за нею приїздить наречений. Ця шокуюча інформація є науковою думкою, озвученою професором Волинського національного університету Віктором Давидюком під час науково-практичної конференції на тему «Коровай в системі обрядовості українців».
Вельми вдячний органі-заторам та очільникам районної влади за запрошення, бо запросити професора до участі у  будь-якому фестивалі нелегко, Віктор Теодосійович зізнався, що приїхав ще й через особливий пієтет до Володимира-Волинського спогади про чотири роки викладацької діяльності у педагогічному коледжі ім. А.Ю. Кримського.
«Програма вашого фестивалю дуже цікава, - зазначив пан професор, - кожному з моментів весілля, як-то сватання, заручини, можна присвячувати окремий фестиваль, але десь організатори правильно відчули, що коровай - то найголовніший та найдавніший обрядовий атрибут українського весілля».
А все починалося з корови, яку вперше приручили українці епохи неоліту сім тисяч років тому на території сучасного села Маяки в Одеській області, одночасно з тим виник обряд сватання, тобто за три тисячі років до Різдва Христового українці вже орали землю і не просто забирали вподобану жінку у свою печеру, а питали згоди її батьків. «Чи хто звертав увагу, що у деяких весільних піснях йдеться про коровай рогатий? – продовжував відкривати нове Віктор Теодосійович - А якось мені довелося бачити весільний коровай у формі коров’ячого вимені. Все говорить про те, що спочатку це була тварина. Не повідомити мамі-тату, що я хочу женитися, а вполювати тварину і принести її у дім обраниці, аби переконати, що чоловік уже здатен прогодувати сім’ю, – така традиція жила у північних регіонах України, які населяли носії першої групи крові - «мисливці», в центральних та західних і зараз переважає друга група,  кров «хліборобів», які годувалися з поля, тому їхній доказ  самодостатності – «корова» з борошна, коровай».
Зустріч з професором була б цікавою будь-кому, розмаїття несподіваних історичних фактів на годину витягнули із сучасного життя, прикувавши всю увагу до знань професора. Ще більш вдячні організаторам фестивалю за приїзд професора його колишні студентки, котрі насамкінець зустрічі хвилюючись, подарували йому сувенір на пам’ять. Решта гостей, переповнені новою інформацією, висловили сподівання на чергову зустріч наступного року. А хто досі не знає, що на Волині є аж два татарських села, які заснували воїни монголо-татарського війська, тому не зайве теж дочекатися фестивалю «Коровай-сузір’я – 2011», професор обіцяв приїхати.

 

Авторизація

Люстрація

Останні новини


АКТУАЛЬНО

Зверніть увагу!
Читайте нашу газету! Може знайдете в ній загублену річ? 

ТУТ

Опитування

В.о. президента Турчинов пропонує провести одночасно з виборами президента референдум - щодо унітарного чи федеративного устрою України. Ви підтримуєте цю ідею?
 

Статистика сайту

Користувачів : 1751

«Добрі вісті, коли запрошують їсти»

Зараз на сайті

Реклама



Найбільше читають про

Інформери

Погода в Луцьку Курс долара


korovay_ban.png

Контактна інформація

Звертайтесь за адресами: м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 56 м. Нововолинськ, вул. Нововолинська, 64/16
Контактний телефон редакції: 03342 3-81-31
Мобільний телефон редакції: 063 313-83-08
Контактный телефон (Нововолинськ): 03344 44-8-66