Головна Події і факти Африканські диво-птахи полюбили Луцьк

Африканські диво-птахи полюбили Луцьк

Рейтинг Користувача: / 4
НайгіршеНайкраще 

  Володимир Вінцюк: «Коли підходжу до птахів, вони втихомирюються...»Спробуйте назвати хоч одне українське місто, яке може похвалитися  страусиною фермою. Невже не знаєте?! Підказую: Луцьк. Завдяки африканським диво-птахам до відомих туристичних маршрутів у цьому місті додався ще один – куточок «живої» екзотики мікрорайону Вишків. Тут Володимир Вінцюк вже майже сім років на своєму обійсті утримує страусів. Чоловік пройшов, як то кажуть, Крим, Рим і мідні труби. Його знають не тільки в Україні, а й в Польщі, Данії та Азербайджані. 
 
МАЙЖЕ БАТЬКО ДЛЯ ЧОРНИХ КРАСЕНІВ
Можна сказати, що Володимир Йосипович взявся за страусівництво з… безвиході. Господарюючи на десяти гектарах землі, він ніяк не міг звести кінці зі кінцями. Вирощений важкою працею врожай був змушений продавати майже за безцінь. Зазнавши збитків, перестав засівати землю. Щоб врятувати господарство від запустіння, дійшов у 1997-1998 роках навіть до міністра агропромислового комплексу України Юрія Карасика та прем’єр-міністра Павла Лазаренка. Та все було марно.

У 2001-му році Володимир Вінцюк потрапив на навчання фермерів у Польщу. Тоді у сусідній країні він вперше побачив страусині ферми. Вони справили враження на лучанина, але не більше того. Повернувшись додому, він прочитав у «Галицьких контрактах» інтерв’ю відомого польського бізнесмена Славомира Кемпи про перспективи страусівництва в Україні й рентабельність цього бізнесу. Одразу подумав: «Африканські птахи допоможуть мені підняти господарство».
Володимир зателефонував викладачам польської агрошколи, щоб вони організували йому зустріч з власниками страусиних ферм у неформальній обстановці. Польська сторона надала лучанину режим найбільшого сприяння. Він вдруге поїхав у сусідню країну, провів консультації з фахівцями щодо утримання, годування, догляду, інкубації африканських страусів. У Варшаві розшукав Славомира Кемпу, який започаткував одну з найбільших страусиних ферм у Польщі.

– Його аргументи подіяли на мене найсильніше, – розповідає Володимир Йосипович. – Я був дуже здивований, коли дізнався, що африканських птахів легше вирощувати, ніж українських качок. Страус за день з’їдає менше трьох кілограмів зерна. Натомість, качка може склювати удвічі більше корму. У Західній Європі страусівництво набирає дедалі більшої популярності. Адже спалахи губчастої енцефалопатії у корів та ящуру у свиней завдають сильної шкоди суб’єктам господарювання. А от африканські птахи не хворіють небезпечними захворюваннями, і їх м’ясо цілком безпечне. Тому я вирішив відкрити страусину ферму.
Зі своєю ідеєю Володимир поїхав до Києва. У міністерстві агропромислової політики на нього подивилися як на дивака. Чиновники не повірили, що з цього може вийти щось путнє. Тому й грошей не дали для започаткування нової справи. Всеукраїнський фонд підтримки фермерів частково допоміг лучанину з коштами: спочатку йому виділили двадцять тисяч гривень поворотної фінансової допомоги, потім – п’ятнадцять тисяч. Розбудовуючи своє господарство, Володимир Йосипович зумів повернути усі ці кошти. Він розширив господарські приміщення, обладнав вольєри, використав можливості незадіяних сільгоспугідь для створення належної кормової бази.
У 2003-му році закупив у Данії 14 пташенят місячного віку, у 2005-му – 25. Страуси чудово пристосувалися до «міських» умов. Вони не бояться ні дощу, ні холоду, ні морозу. Все ж не обійшлося без несподіванок. Деякі птахи так швидко гладшали, що лапи не витримували ваги тіла: вони підкошувалися і ламалися. До речі, кістки страусів мають трубчасту форму, погано зростаються. Тому довелося проводити вимушений забій.
Початковий етап роботи щодо створення страусиної ферми засвідчив, що існує великий попит на племінний матеріал, пташенят, яйця, послуги з інкубації яєць тощо. Це наштовхнуло господаря на думку самому зайнятись розведенням страусів. На репродукцію він залишив тільки елітні особини. Володимир Вінцюк написав інвестиційний проект і отримав кредит банку. За отримані гроші купив інкубатор. І тепер готується його запустити.
– Поки що немає можливості виводити молодняк птахів, – каже він. – Самки ще не досягли зрілості. Їм лише п’ять з половиною років. Одне яйце несуть за тиждень-півтора. Несучість птахів значно підвищиться у віці шість років. Так що через шість місяців можна братися за племінну справу. Страус живе приблизно 75 років і упродовж 40 років несе яйця. Уявляєте, які відкриваються перспективи для відтворення поголів’я птахів?!

«ВЗУЮ ВОЛИНЯН У ТУФЛІ ЗІ СТРАУСИНОЇ ШКІРИ»
Нині на фермі Володимира Йосиповича живе тринадцять страусів заввишки понад два метри і вагою 150-180 кілограмів. У вольєрах вони гуляють сім’ями – один самець і декілька самок, серед яких є одна найулюбленіша. Коли птахи влаштовують шлюбні танці, можна насолоджуватися «трубним» музичним супроводом голосистих самців. Майже щодня тут відбуваються екскурсії. Дорослі і діти завжди у захваті від побаченого. Господар дозволяє годувати птахів травою через огорожу. Вони міцно прив’язуються до людей. Від блискучих речей не відводять погляду, можуть схопити за сережку чи об’єктив фотоапарата.
Для екскурсантів влаштовано майданчик, збудовано шинок. Раніше вони мали можливість посмакувати стравами зі страусятини: відбивними, шашликами, яєчнею. До речі, шашлики тут готував виходець з Азербайджану. Якось, розмовляючи з братом по телефону, який працював директором зоопарку поблизу Баку, він пожартував: «Я не такий гоноровий, можу на сніданок шашлик зі страусятинки з’їсти…» Ці слова зачепили азербайджанця за живе. Адже він не йняв віри, що щось може бути смачніше за шашлик з баранини. Тож спеціально приїжджав з Азербайджану у Луцьк, щоб скуштувати екзотичної страви. Вона настільки прийшлася до смаку гостеві, що він загорівся бажанням у своєму зоопарку завести… страусів. Запропонував Володимиру Йосиповичу обміняти сім’ю птахів на бурого ведмедя. Той не погодився. У чужі руки господар ферми не віддає своїх африканських чорних красенів. Навіть у Луцький зоопарк не продав жодного птаха, хоч звідти надходили спокусливі пропозиції.
Чоловік сьогодні перебивається випадковими замовленнями гурманів. Свого часу за кілограм страусиного м’яса міг вторгувати в середньому сто гривень. Кулінарні яйця, вагою до двох кілограмів, нині реалізує по 120 гривень. Як дорогу реліквію родина Вінцюків зберігає унікальну, розмальовану професійним художником, писанку зі страусиного яйця. Кілька років тому один із наймодніших столичних дизайнерів замовляв тут страусине пір’я для пошиття весільної сукні.
–Страус – це «безвідходний» птах, – додає Володимир Йосипович. – Окрім м’яса, яєць, пір’я, у розвинутих країнах широко використовуються такі продукти переробки страусів, як шкіра, жир, кігті (з них, до речі, отримують порошок для огранювання алмазів) тощо. Відомо, що Президент України Віктор Янукович з’являється на престижних форумах у туфлях зі страусиної шкіри. Прикро, що у нашій країні досі немає підприємств, здатних налагодити якісну вичинку такої шкіри. Я вступив у асоціацію страусівників України, яка планує в перспективі відкрити переробні підприємства. Так що не втрачаю надії усіх волинян взути у туфлі зі страусиної шкіри.
Я дуже здивувався, довідавшись, що ця ферма не охороняється.
– Страуси здатні самі себе захистити, – пояснив Володимир Йосипович. –
Чужого у вольєр вони не впустять. Смертельного «копняка» можуть завдати непроханому гостеві. Сила удару птахів становить не менше семисот кілограмів. Майже, як у боксера. І голову в пісок вони не з переляку ховають, а з необхідності очистити пір’я від комах-паразитів. На моїй фермі птахи сполохалися лише один-єдиний раз, коли над вольєром низько пролетів дельтаплан. Самки зламали огорожу й опинилися аж на городі. Потім самі повернулися у вольєр.

 

Авторизація

Люстрація

Останні новини


АКТУАЛЬНО

Зверніть увагу!
Читайте нашу газету! Може знайдете в ній загублену річ? 

ТУТ

Опитування

В.о. президента Турчинов пропонує провести одночасно з виборами президента референдум - щодо унітарного чи федеративного устрою України. Ви підтримуєте цю ідею?
 

Статистика сайту

Користувачів : 1751

«Добрі вісті, коли запрошують їсти»

Зараз на сайті

Реклама



Найбільше читають про

Інформери

Погода в Луцьку Курс долара


korovay_ban.png

Контактна інформація

Звертайтесь за адресами: м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 56 м. Нововолинськ, вул. Нововолинська, 64/16
Контактний телефон редакції: 03342 3-81-31
Мобільний телефон редакції: 063 313-83-08
Контактный телефон (Нововолинськ): 03344 44-8-66