Головна Висловіться про проблему Висловіться про проблему Простіть нам – ми гарантуємо вас забути

Простіть нам – ми гарантуємо вас забути

Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

 Фотогалерея о.Лісного

Хапаю кота попід лапи. Нарешті на вулиці ніч і домочадці вклалися спати. Настав мій час, звільнений від прання і борщу. Шкода, та мені нема чим Вас здивувати: я не пишу музику чи вірші, навіть не вмикаю телевізор – я працюю або блукаю безмежними нетрями інтернету. Можна й пограти в тупеньку комп’ютерну забавку, але найцікавіша розвага знаєте яка? Вбити у порожнє віконце пошуковика Гугля своє ім’я – Кристина Павлюк. А скільки нового! Щоправда, маю у тенісному спорті повну тезку, тож її успіхи тут нідочого, зате мої....! Яких тут сайтів тільки нема! Газета «Волинь» та «Слово правди», сайт Української греко-католицької церкви і Московського патріархату, партії «Свобода» і соціальних мереж. Сайт «Міста вечірнього» не рахуємо – тут я своя людина. Співпрацюю ще з «Відомостями», заради професійного задоволення – з сайтом вільних журналістів «Хай Веєм». Де взялися мої роботи на інших інтернетових сторінках?

Що таке написати статтю? Процес народження я колись намагалася описати на Володимир-Волинському форумі. Привіт адміну – усе гарнюньо витерто, як вибачення -  посмішка людини, котра плюнула тобі в душу: «Вибачайте за технічні причини». Не вибачу, Санджак, бо буду наново народжувати народжене. А ти читай, бо робота у тебе така: за скоєне з чужих інтересів мусиш відповідати сам. Отже: стоїть собі дядечко, щось там робить, раптом мигне невловиме і я зупиняюся для того, аби задати пару ідіотських (сторонньому вуху) питань. Слово за словом і дядечко - ого яка особистість. Ми домовляємося назавтра про інтерв’ю, або домовляють мене, а я страшенно плююся, бо взавтра планую чкурнути раніше додому, але ж тут чекає хтось, якийсь, і де він взявся на мою голову? Я ще дві неділі носитиму у сумці диктофон із записом аж поки наважуся розшифрувати розмову, тобто, перевести її у друкований скуйовджений текст. А далі я піду спати з отим текстом. Мушу переспати з ним, бо як тільки закрию очі, то почну розповідати собі сама про отого дядечка. Шановні, оте, що я розповідаю собі наніч – ви читаєте у свіжому номері газети «Місто вечірнє». А що я вельми вболіваю за її долю, то розповідаю собі найкращі оповідки з власного журналістського досвіду. Не заперечуйте, безжальні критики, дайте мені хоч раз назвати себе журналістом, так хочеться по-справжньому відчутися професіоналом. Аж ось і мої статті. Туди сама скинула, сюди – відправила, де їх взяв ще десяток сайтів – питання, на яке я ніколи не шукала відповіді.

Агов, творчі особистості, що мав би відчувати не дипломований талант, коли його роботи розходяться по зацікавлених поціновувачах? Або так – для чого ви творите? Щоб заховати роботу у своїй шафі, замкнути маленький шедевр у сейфі, прикрити подалі від людських очей і знати одне, дуже важливе: автор цього, захованого від усіх навколо шедевру – ви. Ура! Ага – ви вкинули його на вузькоспеціалізований сайт фотографій, наприклад. Двічі «Ура!» – купа таких самих  щасливих власників фотокамер-«напівпрофесіоналів» скупо оцінять ваш кадровий доробок. А як ви хотіли, Leo N? На тому сайті таких талантів безліч, а для таких як ми – ви один. Але ж ми злодії. Скористалися Вашим знімком для ілюстрації депутатського звернення. Як ми могли? Коментуючи Ваше фото, під ним висловилися бажаючі повісити цю роботу на стіні у своєму помешканні, хтось – мріє про знімок, як шпалерину на робочому столі комп’ютера. Порядні люди – хтось з них таки вкаже ваше прізвище, перепрошую, нікнейм, у куточку монітора, адже для них  обов’язково зберегти Ваше авторство. Ми теж могли б, і з радістю це зробили б, назвати автора знімку, але, що читаємо у вашому профілі: «Hi, my name is Leo, I live in Ukraine». Вичерпна відповідь, шановний. Що ще треба знати про вас відвідувачу нашого сайту?

Чарівна дівчинка, схожа на Дюймовочку, або на когось з безтурботних ельфів Андерсенівсьої казки, наш технічний редактор любить пожартувати. Коли я заходжу у її кабінет, вона імітує інтонацію дурнуватої московської блондинки « в гламурі»: «О Боже! Кто это!». Приблизно таку ж реакцію можна чекати від гостей сайту газети «МВ», коли вони бачитимуть Ваш нікнейм під знімком. А й правда, авторе, хто ви? Сам Леон! Та невже? Далекоглядний Санджак Вам підказує: гонорар. За це повинні платити гонорар. А кому? Куди?
Я так і не відповіла, для чого, чи кого, я творю, чи то пак – пишу. Для людей, Леоне, для них. Дуже хочу, щоб мої тексти впізнавалися, щоб вгадувався «авторський почерк», щоб люди на них чекали. Тому несподівана публікація на різноманітнійших сайтах мене ніколи не поведе до суду (привіт, Санджак), тільки до гарного настрою і натхнення творити ще, адже мене ЧИТАЮТЬ, отже – визнають. Так – це теж визнання, тільки справжнє, не штучно модифіковане піарщиками. Чого більше?
Перед Вами, Леоне, ми вибачаємося (ви ж так цього хотіли) і обіцяємо – НІКОЛИ більше не скористаємося вашими доробками. Саме доробками, а не талановитими знімками. Знаєте чому? Бо вирішили зробити свою галерею. І доведіть, що ваші доробки кращі наших геніальних фотокартин. Тіштеся власним.

 

Авторизація

Люстрація

Останні новини


АКТУАЛЬНО

Зверніть увагу!
Читайте нашу газету! Може знайдете в ній загублену річ? 

ТУТ

Опитування

В.о. президента Турчинов пропонує провести одночасно з виборами президента референдум - щодо унітарного чи федеративного устрою України. Ви підтримуєте цю ідею?
 

Статистика сайту

Користувачів : 1751

«Добрі вісті, коли запрошують їсти»

Зараз на сайті

Реклама



Найбільше читають про

Інформери

Погода в Луцьку Курс долара


korovay_ban.png

Контактна інформація

Звертайтесь за адресами: м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 56 м. Нововолинськ, вул. Нововолинська, 64/16
Контактний телефон редакції: 03342 3-81-31
Мобільний телефон редакції: 063 313-83-08
Контактный телефон (Нововолинськ): 03344 44-8-66